Скайп і бабця

Нині вперше спілкувалася з бабцьою по скайпу. На диво, бабця пережила цей новітній експіріенс досить спокійно. Після мобільних телефонів її вже нічого так дуже не дивує. Ну, звичайно, те шо мене до всього хорошого, можна ше й бачити бабцю зачарувало :) 

Суть одначе не в цьому. Всі ці новочесні гаджети і віджети, і тулси, і еплікейшнс - все це ставить старше покоління у глухий кут. А ми, вкотре пояснюючи їм, як всім цим користуватися, відчуваємося такими просунутими (тобто адванснутими). А от, що б сталося з нами, якби за чиєюсь дивовижною примхою, ми скочили назад у часі на років так 40-60..? І без цих гаджетів і т.д і т.п... - шо б ми робили? Абсолютно не пристосовані до реального життя... 

Ми  вчора з Маркіяном говорили про beer-blanket - надудлювання пивом як засіб зігрітися і оборонитися від холоду. А нині - як то кажуть мої рідні американці - it dawned on me, чи то пак мене осінило! Ми ж з вами усі зловживаємо інтернет-ковдрою (Made up by ©яночка,  All rights reserved), закутуємося у неї з головою, вільно серфуємо у підковдровому просторі, young, self-assured and restless... реальний світ проходить повз, а правду кажучи, біс його знає, чи він ще взагалі існує... - ми ж всі під ковдрою :))))

Мораль сієї басні...для кожного своя. Для мене вона така - я не знаю життя, і не знаю чи колись знатиму....Тому треба слухати бабцю і її розповіді, поки ще є час...